Реферат: Организация текущего и капитального ремонтов скважин

Реферат: Организация текущего и капитального ремонтов скважин

Список використаної літератури.

1. Зарецкий Б. Я., Кифер Н. З., Ефимова Т. И., Планирование и оценка объемов работ при текущем подземном ремонте нефтяных скважин: справочное пособие. Надра, 1986

2. Ефимова Т. І., Зарецкий Б. Я., Планирование и оценка объемов работ при ликвидации песчаных пробок.

3. Лесюк О. І., Федишин М. Д., Організація підготовки та технічного обслуговування виробництва на підприємствах нафтової промисловості

4. Лесюк В. С., Турко М. И., Шевандин И. К., Воробец В. И., Организация текущего ремонта скважин. Надра, 1978

5. Типовий проект організації праці цеху підземного і капітального ремонту свердловин, АТ “Укргазпром”, нормативно-аналітичний центр.

Висновки та пропозиції

Метою даного курсового проекту було провести аналіз діяльності Богородчанського управління підземного зберігання газу, а зокрема діяльність його цеху підземного та капітального ремонту свердловин.

З аналізу техніко-економічних показників видно, що на 1998 рік ситуація на підприємстві стабілізувалася. Зріс видобуток газу, вартість основних фондів, закачка газу. Але варто звернути увагу на те, що основні фонди дуже зношені, в середньому на 60%. Високий рівень зношення основних фондів є чи не основною причиною високого рівня частоти ремонтів. Високою є також вартість проведення ремонтів, при чому з кожним роком вона зростає. Це, відповідно, впливає на зріст собівартості газу. Зростають також простої. Причинами простоїв є недостатня забезпеченість бригад спеціальною технікою, а також недостатня кількість ремонтних бригад. Погано також те, що максимально можливий час повністю не використовується, присутні також втрати часу через порушення трудової дисципліни.

В останньому розділі курсового проекту наведені заходи, які ведуть до скорочення тривалості ремонтів і на їх здешевлення та покращення їх якості.

Після розрахунку ефективності відповідних заходів, очевидно що буде корисно обробляти привибійну зону усіх свердловин савенолом. Також використання модернізованої установки А-50м значно скоротить тривалість ремонтних робіт.

МО України

Івано – Франківський Державний технічний університет нафти і газу

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Тема: Організація поточного та капітального ремонту

свердловин в НГВУ (Богородчанське управління підземного зберігання газу)

виконав студент

групи ЕКН-97-1

Косенко В. М.

Перевірив

О. І. Лесюк

Івано-Франківськ

2000 р.

Зміст

Вступ.

Значення ремонту свердловин для підтримання та відновлення основних фондів Богородчанського управління підземного зберігання газу. Мета проекту.

У всіх галузях народного господарства особлива увага приділяється покращенню використання виробничих потужностей і основних фондів, росту фонду віддачі.

Основні фонди фізично зношуються, поступово втрачаючи свою споживчу вартість. Фізичне зношення основних фондів виражається у зміні їх природних властивостей, розмірів і форм в результаті довготривалих механічних, хімічних та температурних впливів на них.

Воно настає не тільки в процесі виробничого використання, але й під впливом сил природи. На розміри фізичного зношення впливають такі фактори, як ступінь навантаження (тривалість, інтенсивність роботи і т.д.), якість основних фондів, особливості виробничого і технічних процесів, якість нагляду за основними фондами, в тому числі своєчасність ремонту. Необхідність ремонту виникає при значному зношенні обладнання, коли нормальна роботоздатність обладнання не може бути від’ємна в процесі експлуатації.

Ремонт основних фондів (капітальний і поточний) в якійсь мірі ліквідовує фізичне зношення і відновлює роботоздатність основних фондів.

Оскільки для створення основних фондів потрібні високі капіталовкладення то кожне підприємство зацікавлено у збільшенні терміну їх використання у виробничому процесі. Термін служіння основних фондів залежить від ряду факторів: від матеріалу, з якого вони виготовлені, від умов, в яких вони використовуються, від режимів роботи, від технічної грамотності робітників, які їх використовують, від змінності роботи, від якості і своєчасності виробничих ремонтів, і т.д.)

Краще використання виробничих фондів збільшує об’єм видобутку газу. Так ліквідація простоїв свердловин в очікуванні ремонту – скорочення числа і прискорення ремонтів, збільшення міжремонтного періоду роботи свердловин, підвищення надійності роботи обладнання забезпечують приріст видобутку газу з експлуатаційного фонду свердловин. З покращенням використання свердловин повніше використовуються трудові ресурси, підвищується продуктивність праці. Покращене використання основних фондів забезпечує прискорене обертання оборотних засобів, тобто збільшення отримання продукції з основних фондів опереджає ріст оборотних фондів.

В результаті покращення використання свердловин знижується собівартість продукції. Це забезпечується тим, що амортизаційні відрахування залишаються незмінними або збільшуються повільніше ніж об’єм виробництва, тому амортизація свердловин в розрахунку на оди метр кубічний газу зменшується.

Головною задачею залишається перш за все ефективне використання експлуатаційного фонду свердловин, збереження в довгостроковій експлуатації всього роботоздатного фонду свердловин шляхом технічного контролю за експлуатацією свердловин, надійного обслуговування, своєчасного і якісного проведення ремонтів. Підвищення рівня використання свердловин має на меті також збільшення міжремонтного періоду, прискорення процесу ремонту свердловин.

Метою курсового проекту є знаходження шляхів ефективного використання створеного експлуатаційного фонду свердловин, збереження в тривалій експлуатації всього робочого фонду свердловин шляхом контролю за експлуатацією свердловин, надійного обслуговування свердловин, своєчасного і якісного проведення ремонтів.

Розділ 1. Загальна характеристика Богородчанського управління підземного зберігання газу.

1. Особливості діяльності підприємства

Богородчанське управління підземного зберігання газу створене на базі богородчанського газового родовища, розміщеного на території Богородчанського району Івано-Франківської області. Призначення підземного зберігання газу – створення страхового запасу для газопроводів “Союз”, “Уренгой – Памари – Ужгород”, “Прогрес”, які розміщені на відстані 5,5 км. Приблизно на такій самій відстані від управління зберігання газу розміщені газокомпресорні станції, Богородчанське управління магістральних газопроводів.

Основні показники Богородчанського ПЗГ:

Богородчанське управління підземного зберігання газу створене їз ціллю нормування сторонніх нерівномірностей споживання газу, безперервного стабільного постачання газу на експорт, а також ліквідації можливих аварійних ситуацій на лініях газопроводу.

Ритмічність роботи виробничих та допоміжних об’єктів забезпечується відповідними структурними підрозділами станції підземного зберігання газу.

Крім Богородчанського сховища газу до складу Богородчанського управління підземного зберігання газу входять: Кадобнянське підземне сховище газу, Надвірнянський автотракторний цех, виробничі підрозділи по видобутку газу та газоконденсату, служба по капітальному ремонту свердловин, а також Битнівська ДКС.

1. Склад і структура фонду свердловин.

Діючий експлуатаційний фонд підземного сховища газу складає 168 свердловин, в тому числі 156 капітально-експлуатаційних, 10 спостережливих і 2 ліквідовані в зв’язку з розвитком зсуву.

Всі експлуатаційні свердловини пробурені в 1982-1988 рр., мають двоколонну конструкцію, кондуктор діаметром 224, мм спущений до глибини 80-100 м, зацементована до гирла. Проміжна колона діаметром 245 мм спущена до глибини 877-1025 м, зацементована до гирла. Експлуатаційна колона діаметром 168 мм спущена на глибину від 1186 до 1250 м, зацементована до гирла. Експлуатаційні свердловини обладнані насосно-компресорними трубами діаметром 144 мм.

Спостережливі свердловини мають таку ж конструкцію як і експлуатаційні. Вони використовуються для контролю за газонасосними пластами, що знаходяться вище і за межами продуктивного горизонту підземного сховища газу.

Контроль за поверхневими гальковими горизонтами, що залягають на глибині 10-30 м, забезпечується сіткою спеціально розбурених свердловин глибиною 50 м. Таких свердловин розбурено 28.

1. Організаційно-виробнича структура та матеріально технічна база ремонтного підрозділу.

Головним завданням цеху підземного і капітального ремонту свердловин є своєчасний та якісний ремонт експлуатаційних свердловин, виконання робіт по інтенсифікації продуктивного пласта в експлуатаційних та спеціальних свердловинах, а також випробування та впровадження у виробництво нової техніки і технології.

Відповідно з основними задачами цех виконує такі функції:

• Участь у розробці річних, квартальних та оперативних місячних планів діяльності цеху та організаційно-технічних заходів;

• Проведення підготовки до ремонту і здійснення підземного і капітального ремонту експлуатаційних та інших свердловин, які значаться у фонді БУПЗГ, відповідно із затвердженими планами робіт, виконання робіт по інтенсифікації видобутку газу, освоєння свердловин після проведення ремонтів;

• Розробка і здійснення заходів, спрямованих на скорочення часу простою свердловин в ремонті (без втрати його якості), скорочення витрат газу, здешевлення ремонтів, економії паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів, раціональне використання обладнання і резервів виробництва, підвищення коефіцієнта експлуатації свердловин;

• Розробка спільно з виробничо-технічним відділом підприємства річних графіків планово-попереджувальних ремонтів, профілактичних оглядів, випробувань, огляд закріпленого за цехом обладнання, забезпечення своєчасного та якісного їх виконання;

• Складання річних заявок на обладнання, інструмент та матеріально-технічні засоби, необхідні для роботи, а також визначення їх резервного запасу для ремонтних потреб цеху;

• Визначення потреби в транспортних і допоміжних засобах та забезпечення їх правильного та раціонального використання;

• Організація роботи по впровадженню та випробуванню нової техніки, видача попередніх ухвал на випробування нових видів обладнання та інструменту для підземного і капітального ремонту свердловин;

• Проведення відбраковки та підготовки актів на списання обладнання, яке виявлене непридатним, інструменту і пристосувань, які знаходяться на балансі цеху;

• Організація робіт по збиранню, збереженню та здачі металобрухту в установленому порядку;

• Планування діяльності цеху і нормування праці робітників, розробка заходів по зниженню трудомісткості виконуваних робіт;

• Організація робіт по раціоналізації та винахідництву механізації та автоматизації трудомістких процесів;

• ведення оперативно-технічної документації паспортизації обладнання та споруд, обліку їх наявності, руху та технічного стану;

• складання та надання звітності з усіх видів діяльності цеху;

• участь у розслідуванні причин аварій і виходу з ладу обладнання при підземних і капітальних ремонтах свердловин, вживання заходів по їх усуненню, облік аварій, складання актів, рекламацій на обладнання і інструмент з заводськими дефектами;

• забезпечення безпечних умов праці, дотримання працівниками правил, норм і вимог охорони праці та техніки безпеки, промсанітарії, пожежної безпеки, охорони надр і навколишнього середовища.

Організаційна структура цеху будується відповідно із завданнями, які стоять перед цехом, з урахуванням конкретних умов діяльності, з дотриманням принципу оптимальної експлуатації підрозділів при виробництві визначених видів робіт.

Організаційну структуру цеху капітального та підземного ремонту свердловин наведено на схемі 1.

Організаційна структура цеху капітального і підземного ремонту свердловин БУПЗГ.

Схема 1.

Начальник цеху здійснює загальне керівництво, забезпечує максимальне використання виробничих потужностей, найновіше завантаження і правильну експлуатацію обладнання, раціональну організацію роботи бригад, розробку і впровадження заходів, спрямованих на удосконалення виробництва, його механізацію та автоматизацію, здійснює підготовку і проведення підземного і капітального ремонту свердловин, забезпечує технічно правильну експлуатацію обладнання і виконання профілактичних оглядів і випробувань обладнання.

Майстри – керівники бригад – керують всією вирбничо-господарською діяльністю бригад, забезпечують умови для своєчасного та якісного виконання передбачених планом робіт з утриманням правил експлуатації обладнання, норм і вимог з охорони праці , техніки безпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища.

До складу робіт, які виконує бригада КРС входять огляд і перевірка справності інструменту, монтаж і демонтаж установок для капітального ремонту свердловин, підготовчі та заключні роботи, спуско-підйомні операції з шаблонуванням труб, ізоляційні та геофізичні роботи, іонно-кислотні ванни, зміна і перетяжка каната, інші види допоміжних робіт, роботи по розпаркеруванню паркера, роботи зв’язані з промивкою і циркуляцією свердловини, ремонтно-профілактичні роботи і т.д.

До складу робіт, які виконує бригада ПРС входять очистка грязневих і солевих пробок в насосно-компресорних трубах, установка і зняття клапана-відсікача, інгібіторного клапана, глухої пробки, відкриття-закриття циркуляційного клапана та інших клапанів, монтаж і демонтаж рубрикатора, дослідні роботи: спуск глибинних манометрів та інших приладів, відбір проб рідини із свердловини, ремонтно-профілактичні роботи і т.п.

Відділ матеріально-технічного постачання забезпечує всі робочі місця цеху ПКРС необхідним обладнанням, запасними частинами, пристосуваннями, основними і допоміжними матеріалами, інвентарем, спецодягом і захисними засобами.

Розділ 2. Методичні основи виконання проекту.

2.1 Загальна характеристика та класифікація ремонтів свердловин.

Безперервність процесу видобутку нафти і газу в першу чергу залежить від правильної експлуатації, обслуговування та ремонту свердловин. Необхідність організації спеціального обслуговування і ремонту видобувних свердловин пов’язана не тільки із знанням експлуатаційного обладнання, але й з проведенням комплексу спеціальних заходів по охороні надр.

Основним завданням ремонтних підрозділів є підтримання в працездатному стані експлуатаційного фонду свердловин та попередження зносу обладнання при необхідному додержанні правил охорони надр. Одночасно модернізується і замінюється застаріле обладнання.

Хороший стан та тривала служба діючих свердловин можуть бути забезпечені тільки при погодженні діяльності працівників по експлуатації та ремонту. Вся робота по ремонтному обслуговуванню свердловин передбачає догляд за експлуатаційним обладнанням в період між черговими ремонтами (міжремонтне обслуговування), та проведення планових ремонтів свердловин.

Догляд за свердловинами – важливий момент роботи по підтриманню їх в працездатному стані, зменшенню зношення робочих частин експлуатаційного обладнання, збільшення міжремонтних періодів служби свердловин. Роботи по догляду за свердловинами ведуться у формі маршрутного обходу, згідно з графіком, в якому зафіксовані всі операції, що повинні бути виконані кожного дня.

Планові ремонти свердловин включають як ремонт наземного так і підземного обладнання. Підземний ремонт обладнання включає проведення поточних і капітальних ремонтів свердловин.

Поточний підземний ремонт свердловин являє собою комплекс заходів по підтриманню підземного експлуатаційного обладнання у робочому стані. Найчастіше підземні роботи ведуться в порядку планово-попереджувальних ремонтів. Але на практиці проводять і відновлювальні ремонти з метою усунення різних порушень нормальної експлуатації свердловин або в наслідок пропусків встановлених термінів проведення чергових ремонтів. Такі порушення супроводжуються зниженням дебітів або навіть повним припиненням подачі нафти.

При поточних підземних ремонтах проводяться операції з насосно-компресорними трубами (спуск і піднімання ліфта, перевірка і заміна окремих труб, зміна типорозміру ліфтових труб і глибини їх підвіски, очистка ліфтових труб), з насосними штангами (перевірка і заміна окремих штанг, зміна типорозмірів насосних штанг, ліквідація обривів штанг, очистка штанг), з насосами (спуск і піднімання насосів, перевірка і заміна насосів, зміна глибини підвіски насоса та його типорозміру), роботи з пусковими та захисними пристроями (спуск та піднімання пристроїв, перевірка та заміна пристроїв, їх очистка) та роботи, що проводяться безпосередньо в свердловинах (проведення геолого-технічних заходів, дослідницьких робіт та очистка призабійних зон від парафіну, піску, солей та продуктів корозії).

З точки зору робіт, що виконуються, поточні ремонти можна поділити на три групи: технічні, відновлювальні та аварійні (рис. 1).

Р
ис. 1 Класифікація поточних підземних ремонтів свердловин

Технологічні ремонти – це ремонти свердловин, необхідність яких зумовлена умовами і способами експлуатації свердловин та технологією розробки покладів і родовищ.

Як видно з наведеного рисунка, в склад технологічних ремонтів включають роботи по зміні способу експлуатації свердловин, технічного режиму їх роботи, попередженню ускладнень і аварій з обладнанням в свердловинах та ремонти з метою проведення дослідних робіт.

Ремонти по заміні способу експлуатації включають роботи, пов’язані із спуском та підйомом обладнання для заміни одного способу експлуатації на інший, а також для переведення видобувних свердловин в нагнітальні, які використовуються для підтримання пластового тиску.

До ремонтів по заміні технічного режиму роботи свердловин відносяться ремонти по зміні глибини зануренням насосів під рівень рідини, зміни їх типорозмірів, спуску та заміні глибинних штуцерів.

Для попередження ускладнень і аварій з обладнанням та свердловинами проводяться ремонти по спуску, перевірці або заміні пускових і захисних пристроїв (пускові та газові якорі, фільтри, пускові клапани, паркери, і т.д.), перевірці або заміні насосно-компресорних труб і штанг, заміні типорозмірів штанг і труб, очистці підземного обладнання та вибою свердловини від парафіну, піску, солей і продуктів корозії.

До ремонтів по проведенню дослідницьких робіт відносяться ремонти, що пов’язані з підніманням труб або штанг. При цьому можуть проводитися дослідницькі роботи по контролю рівня відбору глибинних проб, замірюванню пластових тисків, вивченню характеру виборки продуктивних пластів, різні дослідження нагнітальних свердловин і т.п.

Відновлювальні – це роботи по відновленню або збільшенню продуктивності свердловин. Вони поділяються на ремонти по відновленню режиму роботи свердловин і ремонти по впливу на привибійну зону свердловин. Для відновлення режиму роботи свердловин проводиться заміна насосів, а для виконання робіт по впливу на привибійну зону свердловин – пуско-підіймальні роботи з трубами і штангами.

Аварійні – це ремонти, що проводяться з метою ліквідації ускладнень і аварії з насосними штангами, сальниковим штоком та обв’язкою устя свердловин.

Капітальний ремонт свердловин має свої особливості, які зумовлені тим, що свердловини являють собою систему експлуатаційного обладнання – план. Тому підземний капітальний ремонт свердловин пов’язаний з роботами по відновленню працездатного стану горизонту, що експлуатується і підземної частини експлуатаційного обладнання, а також з проведенням заходів по охороні надр.

Капітальні ремонти свердловин направлені на підтримання діючого фонду свердловин в працездатному стані, а також на відновлення діючих свердловин, тобто нарощування діючого фонду свердловин.

За аналогією з поточними, капітальні ремонти можна поділити на технічні, відновлювальні та аварійно-ліквідаційні.

До першої групи відносяться ремонтно-ізоляційні роботи, перехід на інші горизонти і приєднання пластів, переведення свердловин на використання за іншим призначенням та введення в експлуатацію і ремонт нагнітальних свердловин.

Група відновлювальних ремонтів включає обробки призабійних зон та різні дослідження свердловин.

Третя група охоплює усунення негерметичностей експлуатаційних колон, усунення аварій, що допущені в процесі експлуатації чи ремонту, консервації і реконсервації та ліквідації свердловин.

Найбільш поширені при капітальних ремонтах свердловин – роботи по цементуванню свердловин, які проводять при всіх видах ремонтно- ізоляційних видах робіт, при переході на інші горизонти, при заглибленні та ліквідації свердловин, при проведенні комплексу підземних робіт, пов’язаних з бурінням. Значна кількість робіт представлена різними роботами, що проводяться при ліквідації аварій: витягування із свердловин насосно-компресорних труб, які присипані піском, цементом, насосних штанг, свердловинних насосів, газових якорів, фільтрів, сталевих каналів, очистки свердловин від предметів і т.п.

Інші ремонтні роботи пов’язані з усуненням пошкоджених обсадних труб, зміною конструкції свердловини, боротьбою з коркоутворенням вирізкою чи виправленням обрізів колон та ін.

В залежності від конкретних виробничих умов поточні і капітальні ремонти можуть виконувати різні спеціалізовані підрозділи. Це можуть бути цехи поточного ремонту ремонту свердловин, або цехи поточного і капітального ремонту свердловин, що є найбільш поширеними.

Організація виробництва і праці при проведенні ремонтів свердловин може бути різною, але найраціональнішою є така, при якій різні види робіт виконують спеціалізовані ланки або бригади. Це організована форма організації робіт.

В складі цеху і капітального ремонту свердловин виділяються звичайно окремі дільниці по поточному ремонту і капітальному ремонту, бригади яких працюють за безперервним графіком в дві або три зміни.

Окремо організуються підготовчі бригади: бригада інструментальників та ремонтно-механічна служба.

Бригада інструментальників виконує роботи по ремонту турбобурів, проводить бурильні роботи, що виникають при капітальному ремонті свердловин, та виконує інші роботи, працюючи в одну зміну. Підготовча бригада виконує роботи по підготовці свердловин до поточного і капітального ремонтів, має в своєму складі важкомонтажників, що виконують монтажно-демонтажні роботи а також ланку по підніманню, прошивці і обробці свердловин.

Всі підрозділи бригади працюють найчастіше в дві зміни. Ремонтно-механічна служба виконує роботи по ремонту труб, штангових насосів, інструмента та дефектоскопії труб і обладнання. Працює найчастіше в одну зміну.

Крім спеціалізованих цехів поточного і капітального ремонтів свердловин, до цих робіт залучаються управління технічного транспорту, прокатно-ремонтні цехи по ремонту експлуатаційного обладнання та електрообладнання і електропостачання, а також цех науково-дослідницьких і виробничих робіт.

2.2. Форми та методи ремонту свердловин.

В залежності від конкретних умов виробництва організація ремонтних робіт може здійснюватись в трьох формах: централізовані, децентралізовані та змішані.

При централізованій формі організації ремонтів всі види ремонтних робіт та відновлення запасних частин проводяться на спеціалізованих ремонтних базах, спеціалізованих ремонтно-механічних заводах, центральних ремонтно-механічних майстернях, центральних БВО. При цьому спеціалізовані ремонтні бригади проводять як ремонт, так і міжремонтне обслуговування.

Централізована форма організації дає можливість краще організувати робочі місця, оснастити їх необхідним обладнанням, що забезпечить проведення ремонту на високому технічному рівні. Разом з цим дана форма має два істотні недоліки. Як лишні затрати часу та грошових коштів на доставку обладнання на ремонтну базу і назад та можливість проведення ремонтів високогабаритного обладнання в закритих приміщеннях.

При децентралізованій формі організації ремонтів всі види ремонтного обслуговування, включаючи і виготовлення необхідних запасних частин, проводиться силами і технічними засобами власної ремонтної бази, тобто силами окремих цехів.

В порівнянні з централізованою децентралізована форма проведення ремонтів має ряд недоліків: необхідність розміщення ремонтних засобів по окремих об’єктах (майстернях), відсутність кваліфікованого керівництва, та нормального матеріально-технічного постачання, низький рівень кваліфікації ремонтних робітників, низький коефіцієнт використання верстатного парку та іншого ремонтного обладнання, зниження якості робіт. Найчастіше її можна використати при значних віддалях між підприємством та ремонтними базами і тому така форма є найхарактернішою для бурових підприємств, що працюють в нових або віддалених районах.

При змішаній формі різні види ремонтного обслуговування виконуються по різному. Капітальні ремонти звичайно проводяться на спеціалізованих ремонтних базах, а технічне обслуговування і поточні ремонти – безпосередньо в цехах. Даній формі притаманні всі недоліки децентралізованої форми і тому використовується на великих і середніх підприємствах, що мають цінну ремонтну базу. Крім того, її можна використовувати і в інших підприємствах як проміжний варіант при переході до централізованої форми виконання ремонтів.